Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Малиновська Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Мішалов В. Г. Ідіопатичні тромбози в хірургії [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. М. Селюк, Л. Б. Малиновська, О. І. Войтович // Серце і судини. - 2013. - № 1. - С. 100-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_1_16 Висвітлено одне з найскладніших та найменш вирішених питань судинної патології - проблему ідіопатичних тромбозів. Виявлення етіологічного чинника тромбозу та пов'язаний із ним вибір стратегії і тактики подальшого лікування впливають на якість та тривалість життя пацієнтів. Серед основних причин ідіопатичних тромбозів виділяють злоякісні новоутворення та тромбофілії. За чинниками ризику розвитку тромбозу, ступенем тяжкості захворювання та супутньою патологією хворих розподіляють на 4 групи. Для пацієнтів із ідіопатичними тромбозами досі не розроблено загальноприйнятих стандартів лікування, профілактики та подальшої діагностики етіологічного фактора. Золотим стандартом у лікуванні гострого тромбозу залишається антикоагулянтна терапія, яку мають проводити не менше 3 міс з урахуванням ризику рецидиву тромбозу та антикоагулянтно-пов'язаних кровотеч, із подальшим переходом на непрямі антикоагулянти. | ||
| 2. | 
Войтович О. І. Проблеми діагностики, лікування та профілактики тромбозів при антифосфоліпідному синдромі [Електронний ресурс] / О. І. Войтович, О. В. Селюк, Л. Б. Малиновська, В. В. Сулік // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2012. - № 2. - С. 56-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2012_2_15 | ||
| 3. |
Малиновська Л. Б. Місце гіпергомоцистеїнемії в патогенезі атеросклерозу і тромбозу [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк, О. І. Войтович, Б. Б. Кульчицький // Серце і судини. - 2016. - № 3. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_3_12 Патологія серцево-судинної системи і нині залишається основною причиною інвалідизації та смертності населення всього світу. Незважаючи на поглиблене вивчення патогенезу серцево-судинних захворювань (ССЗ), поширеність і смертність від них продовжують невпинно зростати. Дані одного з найбільших досліджень - MONICA (Multinational Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Disease) - показали, що наявністю класичних чинників ризику атерогенезу (куріння, підвищений систолічний артеріальний тиск, ожиріння та гіперхолестеринемія) не можна повністю пояснити розвиток ССЗ, тому що їх поширеність досягає 15 % у жінок - 40 % у чоловіків. У цьому зв'язку триває пошук нових чинників ризику, вплив на які надав би змогу знижувати рівень смертності від ССЗ. Своєчасне виявлення факторів ризику атеросклерозу і тромбоутворення, оцінка їх впливу на перебіг захворювання та адекватна патофізіологічна терапія відкривають шлях до покращання цієї ситуації. Традиційні уявлення про причини розвитку тромбозу й атеросклерозу досі не розкрили механізми реальних взаємозвіязків цих захворювань, які могли б допомогти у профілактиці та лікуванні обох складних процесів у кровоносних судинах. Розв'язання цієї проблеми можливе, якщо розглядати обидві патології з позиції рівнозначності порушень їх метаболічних процесів. Речовина, що має одночасно атерогенну і тромбоваскулярну дію, - це гомоцистеїн (ГЦ). Гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) можна розглядати як важливий незалежний чинник ризику розвитку ССЗ, що модифікується, на рівні з гіперхолестеринемією та іншими факторами ризику, такими як куріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ожиріння тощо, а також як чинник, що підвищує ризик розвитку ССЗ за наявності в пацієнта зазначених факторів. Сьогодні визначення рівня ГЦ у крові - один із пріоритетних методів у клінічній діагностиці ССЗ у всьому світі. Діагностику ГГЦ необхідно проводити за допомогою скринінгового методу у практично здорових осіб для виявлення групи підвищеного ризику розвитку ССЗ та здійснення профілактичних заходів щодо його зниження. Оскільки ГЦ належить до чинників розвитку атеротромботичного процесу, осіб з діагностованими ССЗ та ГГЦ слід зараховувати до групи з високим ризиком розвитку ССЗ і вести активну тактику щодо нормалізації та стабілізації рівня ГЦ у крові, що надасть змогу знизити смертність і, можливо, підвищити народжуваність у країні. | ||
| 4. | 
Малиновська Л. Б. Венозний тромбоемболізм у хворих з онкопатологією та covid-19 [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 43-44. | ||
| 5. |
Малиновська Л. Б. Лікування венозного тромбоемболізму у онкохворих з високим ризиком ШКК та на фоні кровотечі [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 3. - С. 25. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |